Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Ахх, братаны, тут у меня история наркоманская прямо из жизни! Давайте я вам всё расскажу, как я раздобыла закладки с псилоцибиновыми грибами и вмазалась прущую трубку. Это будет самое крутое повествование, понимаете? Слушайте, держитесь за орехи!
Вот, значит, я сижу в своей комнате, скучаю, как вдруг приходит ко мне друг из клуба и говорит: "Валим, братишка, там новые закладки с псилами появились, кароче бомба!". Ну, ты сам знаешь, я как орехом отбитый и сразу же решил, что надо сходить и проверить это дело. Подожди, я же забыл рассказать, что перед этим мы отжарились на кумарах, так что синие пятна в голове были уже нормой.
И так, братва, мы с другом отправились на прогулку по тёмным улочкам, где продавали наркоту. Впереди светились фонари, а съездил вниз головой, словно копы с неба на нас свалились. Вот мы стояли, как два кокосика, недоуменно смотря на этих изменившихся заклятых бастардов.
"Чтобы такое?", - спросили они. Ну, и мы им, конечно, всю правду рассказали, что ищем новые "светящие" закладки. А они, эти бабкины дети, говорят: "Мы и так хорошо вас знаем, не позорьте наш район своим нарко-говном."
Тут, понимаешь, мне уже на орехи стукнуло. Как так можно? Хватит уже этих полицейских! Давайте просто замутим нашу вечеринку с псилами и прущей трубкой! Но копы нас отбили, они победили нас своими законами и силой.
Я уже думал, что всё, пришёл вот этот день, чтобы на меня наехали копы и забрали меня нахрен. Но в этот момент появляется чувак с дредами и говорит: "Эй, бро, у меня всё есть, что тебе нужно. Ты хочешь вмазаться в дреды?"
Ну тут я подумал, что лучше вмазаться вместе с ним, чем попасть под копов. Ведь, братва, копы всегда хотят отобрать у нас нашу свободу выбора. Я согласился и мы двинулись в его тусняк, чтобы оторваться по полной.
Вечеринка оказалась дикой, музыка, толпа людей, все на кумарах и все счастливы. И тут я увидел его... дредового чувака, который предложил мне участие в его забеге. И вот, братаны, я согласился и заработал на свою следующую "тусовку".
Всю ночь мы тусили, курили кокосик прущую трубку и жали закладки с псилоцибиновыми грибами. Я просто взрывался от энергии, как будто мефка прямо в моих венах бродила. Это было что-то невероятное, братишки!
Утром, когда уже забрезжил свет, наступило время кары. Я проснулся с ужасной головной болью и ртом, словно в чём-то утопленном. Это были наши дредовые друзья, которые решили устроить нам небольшой праздник на кумарах. Они просто сыпали эту дрянь в наши пивные бутылки.
Я не мог поверить, какие они, эти засранцы, бывают... Но знаете что? Я не расстроился, потому что у меня были уже планы на завтрашний день - снова оторваться на полную катушку!
Так что, братва, если вы думаете, что вам хватит сил справиться с такими вещами, тогда дерзайте!
Фидбэк
Курилка